Відео
Стереотипи про українську літературу і деколонізація шкільної програми
Українську літературу тривалий час оцінювали відповідно до нав’язаних стереотипів: це, мовляв, сільська література, література жертв, вона плаксива і нудна.
Література з «високої полиці» та масова література: що важливіше?
У радянський час масову літературу вважали чимось буржуазним, імперіалістичним, таким, що не потрібне радянській людині — бо радянська людина має читати тільки якісь високі зразки.
Формати взаємодії з книгами
Чим більше форматів взаємодії з книгою, тим краще для читача. Хтось любить працювати з фізичною книгою, хтось з електронною, хтось слухає аудіо або поєднує.
Популяризація важливих текстів української літератури
У шкільній програмі мають бути націєтворчі тексти, які запускають важливі наративи. Ці твори варто належним чином коментувати, а також додатково популяризувати.
Тексти, які треба читати всім
Є тексти, які варто читати всім: незалежно від того, були вони в шкільній програмі чи ні.
Як письмо може допомогти осмислити ідентичність і наші нові досвіди?
Письмо — це найперше мова. Відтак, кожен і кожна, хто починає писати, робить вибір.
Як сучасні тексти осмислюють ідентичність?
Багато сучасних текстів так чи інакше стосуються досвіду повномасштабного вторгнення. Воєнна тема та пов’язані з нею усвідомлення будуть залишатися в центрі уваги української літератури наступних кількох десятиліть.
Зміни шкільної програми: тексти і контексти
Важко собі уявити дітей, які спокійно сприйматимуть тексти літератури, носії якої прийшли зі зброєю, змусили їх сидіти у сховищах, покинути свої домівки, пережити досвід еміграції чи навіть окупації, загрози ракетних обстрілів і так далі.
Ідеологічне та естетичне: що важливіше для літератури?
У радянські часи написали багато історій української літератури, які просували картонні, нікому не потрібні, навіть фейкові ідеї та перекручували історію. Читати їх було нудно, але авторів пропагували за «правильну» радянську позицію.
Як діяльність видавництв впливає на формування ідентичності?
Кожна книга — це джерело досвіду, який можуть набути її читачі, тому надзвичайно важливо, щоб більше книг з важливими меседжами доходили до своїх читачів.
Роль літератури у формуванні ідентичності
Ідентичність — це сукупність історій та наративів про себе. А те, що ми знаємо про себе, формується під впливом історій, які розповідають нам більше про нас. Література є джерелом цих історій.
Що почитати про культуру та історію кримських татар?
Зараз з'являється більше якісних наукових праць, які висвітлюють різні сторони й різні грані спадщини корінних народів України. Зокрема в Україні частіше говорять та пишуть про кримськотатарську культуру й історію, які є надзвичайно багатими.
Місця пам’яті Криму та їх роль у процесах деколонізації
У часи російської імперії та радянського союзу Крим відігравав роль такої собі «порожньої сцени», на якій грали та ілюстрували певні історичні події російські актори. Місцеві спільноти сприймалися лише як етнографічний фон чи туристична атракція.
Деколонізаційні практики в сучасній Україні
Деколоніальна тематика зараз розвивається надзвичайно стрімко. Ці тенденції привертають увагу до важливих проблем: переосмислення української культурної та історичної спадщини і пошуку власних моделей, які би краще пасували саме Україні.
Які стереотипи минулого заважають українцям пізнати/усвідомити/прийняти власну ідентичність?
Кожна людина сприймає світ крізь призму особистого досвіду, книжок, які читала чи фільмів, які дивилася. Над створенням імперських міфів свого часу працювали найкращі митці, письменники, художники, кінорежисери та сценаристи.
Особливості кримськотатарського дисидентського руху: події та персоналії
Кримськотатарський національний рух розпочався майже одразу після смерті Сталіна. Вже з 1953 року здійснювалися спроби реабілітації й повернення кримських татар на історичну батьківщину.
Як культура та історія півострова Крим інтегрована в українську ідентичність?
Кримські татари довгий час не мали змоги репрезентувати себе та свою культуру.
Що означає деколонізація для Криму?
Крим тривалий час був для російської імперії «фасадом», через який вона прагнула демонструвати світу свої успіхи.
Деколонізація в українському контексті
Сильний сплеск деколонізаційних процесів відбувся після і в процесі Першої світової війни, а також після Другої світової війни, коли почали розпадатись великі колоніальні імперії.
Як відбувається деколонізація у музеях?
Важливо розуміти, що деколонізація полягає не лише в поваленні режимів чи зміні політичного устрою, зміні етикеток у музеях чи перейменуванні вулиць — вона виражається в переосмисленні концепції природи знань про іншого.