Проєкт «У пошуках ідентичності» — відповідь на величезний запит від української аудиторії, яку маємо нині: розібратися, ким є українці, що у нас спільного і що нас розділяє, куди ми рухаємося і яким має та може бути наше майбутнє.
Питання національної ідентичності та історичної памʼяті лунає голосніше в українському суспільстві принаймні з 2014 року. Ми хочемо зробити цю тему гучнішою.
Проєкт створений громадською організацією «Культурний Проект», яка 15 років поспіль займається популяризацією гуманітарних знань в Україні.
Цей проєкт точно для вас, якщо ви цікавитеся історією, зокрема історією окремих регіонів, минуле яких було спотворено радянською пропагандою. Корисно буде також всім, хто хто прагне дослідити та віднайти свою ідентичність чи хоче перезавантажити свої знання з історії власного регіону.
Плануємо щомісяця проводити онлайн-лекції та тематичні дискусії за участю провідних українських експертів. Слухати лекції та брати участь в обговореннях можуть всі охочі.
Нехай це буде наш із вами спільний внесок у побудову успішної стратегії національної ідентичності, на шляху пошуку якої ми як нація стоїмо зараз, та у процесі деколонізації і подолання помилок минулого.
Експерти
Олена Зарецька
художниця, ілюстраторка, дизайнерка, кураторка мистецьких подій
Юрій Радченко
кандидат історичних наук, співзасновник та директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи
Ірина Савельєва
клінічна психологиня, викладачка кафедри клінічної психології Київського інституту сучасної психології і психотерапії (КІСПП)
Оксана Горкуша
кандидатка філософських наук, старша наукова співробітниця відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України
Антон Лягуша
кандидат історичних наук, академічний директор магістерської програми «Дослідження пам’яті та публічна історія», Київська школа економіки, дослідник The New University in Exile Consortium (New York)
Наталія Хоменко
фольклористка, виконавиця, кандидатка філологічних наук, асистентка кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
Антон Дробович
кандидат філософських наук, голова Українського інституту національної памʼяті. Автор понад 50 наукових публікацій, п’яти освітніх курсів та програм з філософії, культурології та історії культури
Алім Алієв
заступник гендиректора Українського інституту, засновник літературного проєкту «Кримський інжир»
Людмила Филипович
докторка філософських наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ, президентка Української асоціації релігієзнавців, викладачка низки українських університетів
Оксана Баршинова
мистецтвознавиця, заступниця генерального директора з виставково-експозиційної роботи в NAMU
Дмитро Горбачов
професор, кандидат мистецтвознавства, дослідник українського мистецтва, автор численних книг та документальних фільмів з історії українського мистецтва, куратор виставок в Україні та за кордоном.
Віталій Щепанський
Релігієзнавець, кандидат філософських наук, член «Майстерні академічного релігієзнавства (МАР)», співробітник відділу міжнародних освітніх проєктів Національного центру «Мала академія наук України»
Олена Романенко
докторка філологічних наук, професорка кафедри історії української літератури, теорії літератури й літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фахівчиня в галузі історії та теорії української літератури, масової літератури, візуальних студій
Микола Рябчук
кандидат політичних наук, провідний науковий працівник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року
Тарас Кононенко
Тарас Кононенко — доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Орися Демська
Орися Демська — докторка філологічних наук, професорка, голова Національної комісії зі стандартів державної мови (2020-2022)
Діана Клочко
Мистецтвознавиця, кураторка виставок, лекторка, есеїстка та перекладачка
Ростислав Семків
Письменник, літературознавець, перекладач, кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська Академія», директор видавництва «Смолоскип»
Андрій Іванець
Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, представник Крайової Ради Українців Криму, публіцист, громадський діяч.
Олексій Савченко
Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, дослідник історії та культури кримських татар.
Дарія Гірна
Журналістка, телеведуча, авторка документальних фільмів та ютуб каналу «Обличчя Незалежності».
Йосиф Зісельс
Виконавчий співпрезидент ВААДу України, виконавчий віце президент Конгресу національних громад України, дисидент, правозахисник, політв'язень совєцьких таборів, член Ініціативної групи “Першого грудня”
Тарас Лютий
Український філософ і письменник, доктор філософських наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Остап Українець
Філолог, письменник, перекладач, співзасновник освітнього YouTube-каналу і видавництва «Твоя Підпільна Гуманітарка».
Тетяна Швидченко
Кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна.
Оксана Суховій
Мовознавиця, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тетяна Філевська
Кураторка, артменеджерка, креативна директорка «Українського інституту», дослідниця українського авангарду та творчості Казимира Малевича.
Ілля Левченко
історик мистецтв, асистент кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка, методист лабораторії інноваційного змісту освіти Національного центру «Мала академія наук України», куратор освітнього проєкту ГО «Музей сучасного мистецтва».
Лідія Гнатюк
Докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наталія Кривда
Докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, сучасна українська філософиня та публічна інтелектуалка
Віталій Скальський
Історик, кандидат історичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, редактор сайту «Історична правда», викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідник історії XIX і XX століть.
Олена Лодзинська
Керівниця Музею шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Авторка і упорядниця книг-альбомів «Алла Горська. Спалах перед світанком»(2019), «Свобода Івана Світличного. До 90-річчя з дня народження» (2019), «Ув’язнені чорнобривці» (2020), «Любов Панченко: повернення / Liubov Panchenko: recovery» (2023).
Вахтанґ Кебуладзе
Український філософ, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології. Доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Член Українського ПЕН. Лавреат премії імені Юрія Шевельова.
Радомир Мокрик
Історик, культуролог, здобув ступінь PhD в Інституті східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Автор книг «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» (2023), «Чеські історії ХХ століття» (2024) та численних статей.
Публікації
17.07.2024
Діана Клочко: Як мистецька освіта кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя вплинула на митців українського авангарду
У біографіях українських митців початку ХХ століття багаторазово повторена фраза, що вони, народжені в українських хуторах, містечках, селах і містах, були незадоволені рівнем місцевої художньої освіти. Тому їхали у «центри мистецтв», аби отримати іншу, кращу, столичну, «прогресивнішу» освіту — у Москві або Петербурзі, а пізніше — у європейських містах: Мюнхені, Відні, Парижі.
01.07.2024
Українські схід і південь у сучасній українській літературі
Література завжди прагне відобразити реальність. Зараз для нас важливо різними шляхами шукати та знаходити ключі до розуміння себе, власної ідентичності, того, що нас оточує. І художня література дає нам таку можливість. Пропонуємо вам добірку творів сучасних українських авторів і авторок, події у яких відбуваються на сході чи півдні України. У добірці ви знайдете різножанрову прозу та поезію.
16.06.2024
Матеріали проєкту «У пошуках ідентичності» увійшли до навчальних програм КНУ імені Тараса Шевченка
Лекції, відео й матеріали проєкту «У пошуках ідентичності» тепер використовуватимуть для викладання низки курсів Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
11.06.2024
Оксана Суховій: Що говорять про нас наші діалекти?
Мова належить до чинників, які творять нас як особистостей, формують своєрідну візитівку кожної людини. З раннього дитинства ми чуємо та всотуємо мову від батьків, від найближчого оточення. Як правило, це не літературна мова, а діалектна, регіональна. У цьому сенсі вона не лише засіб спілкування, а й певний ідентифікатор особистості, родини, роду, зрештою — малого чи великого етносу.
07.06.2024
11 книг, що допоможуть зрозуміти процеси деколонізації в Україні
Пропонуємо добірку книг від Тетяни Швидченко, які через призму історії, культури, мови, літератури, гастрономії допоможуть краще зрозуміти, наскільки важливими є деколонізаційні процеси в Україні.
03.06.2024
10 КНИГ З ІСТОРІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Підготували добірку книг про Україну, її історію та визначних особистостей, яка буде цікавою та корисною дітям, підліткам, а також їх батькам.
24.05.2024
15 ПОДІЙ «КНИЖКОВОГО АРСЕНАЛУ» 2024, ЯКІ НЕ МОЖНА ПРОПУСТИТИ
Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — щорічний проєкт Мистецького арсеналу, заснований 2011 року.
21.05.2024
НАШІ ВІДЕО ПРО ІДЕНТИЧНІСТЬ ТЕПЕР НА MEGOGO у вигляді освітнього серіалу
Короткі відео про національну ідентичність, історичну і культурну памʼять та деколонізацію тепер доступні на платформі MEGOGO у вигляді освітнього серіалу.
18.05.2024
8 КНИГ ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКУ КУЛЬТУРУ ТА ІСТОРІЮ
Добірка книг про кримськотатарську культуру та історію від Аліма Алієва
16.05.2024
Проєкт «У пошуках ідентичності» увійшов до короткого списку премії Освіторія.Медіа award 2024
Цьогоріч Освіторія.Медіа вперше вручатиме премію Освіторія.Медіа award 2024, щоб зробити відомими широкій громадськості проєкти, які роблять суттєвий внесок у розвиток освіти під час повномасштабної війни. Проєкт «У пошуках ідентичності» увійшов до короткого списку премії у номінації «Ідентичність+».
Відео
Як популяризувати українську культуру?
Може здаватися, що про українську культуру зараз вже створено безліч ютуб-каналів, видано книжки, зроблені великі виставки, проте наразі все одно бракує освіти і розуміння цінності.
Мозаїки Алли Горської на сході України
Більшість мозаїк Алли Горської були створені на сході України. На жаль, практично весь спадок мисткині зараз в окупації: нам лишається тільки мозаїка «Вітер» у Києві на Теремках і мозаїка в селі Гельмязів Черкаської області.
Зміна наративу про шістдесятників
Наратив про шістдесятників зараз змінився, розкрився, розширився, їхні історії стали доступнішими, цікавішими для молоді. Ми звільняємо свій простір від панівного російського і відкриваємо для себе нових зірок.
Олена Зарецька про родинну травму
Вбивство Алли Горської в 1970-му році стало великим горем для шістдесятників і для всієї української культури. Для сім'ї мисткині це вбивство сприймалося ще з іншого боку — як велика родинна травма.
Олена Зарецька про свою культурну пам’ять
У контексті розмови про культурну пам'ять художниця Олена Зарецька згадує, що з дитинства виростала в атмосфері, де простір був наповнений українською культурою, літературними та мистецькими творами.
Олена Зарецька: трансформація власної ідентичності
Питання трансформації ідентичності для художниці Олени Зарецької актуалізувалося найбільше після початку повномасштабного вторгнення. «Я наче нарешті змогла прокинутися з якогось летаргічного сну», — ділиться мисткиня.
Алла Горська і Віктор Зарецький: мистецьке подружжя і творчий тандем
Вона — лідерка, яскрава, висока, голосна. Він — найкращий студент, талановитий і працьовитий. Ці двоє були ніби з різних світів, мали різне дитинство та юність, але знайшлися і стали однією з найяскравіших творчих пар 60-х.
Як працювати з травмою?
Будь-яка травма має у своїй основі механізм проривання внутрішнього світу чимось жахливим, неочікуваним, тим, до чого людина не була готова. Тому робота з нею ведеться на різних рівнях: від індивідуального, коли йдеться про особисту терапію, до колективного, коли травма пропрацьовується на державному рівні.
Культурна травма
Культурна травма дає можливість зрозуміти травматичні події тим людям, які напряму не були їх свідками. Такі люди не залучені до травматичного досвіду, не пережили травматичні події, проте можуть отримати травму через розповіді очевидців, мистецькі твори, музейні експонати тощо.
Трансгенераційна травма
Трансгенераційна травма — це травма, яка передається від першого покоління тих, хто пережив травмування, до другого і наступних поколінь нащадків через складні механізми посттравматичного стресового розладу.