У біографіях українських митців початку ХХ століття багаторазово повторена  фраза, що вони, народжені в українських хуторах, містечках, селах і містах, були незадоволені рівнем місцевої художньої освіти. Тому їхали у «центри мистецтв», аби отримати іншу, кращу, столичну, «прогресивнішу» освіту — у Москві або Петербурзі, а пізніше — у європейських містах: Мюнхені, Відні, Парижі. 

Ми нині живемо в складному і тривожному світі, коли вирішується доля України. Вирішується і на полі бою, і на ідеологічному фронті, адже вороги намагаються нав’язати нам безісторичну свідомість і сфальсифікувати нашу історію, історію нашої культури й історію нашої мови.