18 травня — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день 1944 року розпочалася операція військ НКВД з депортації кримських татар. Під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено близько 180 000 осіб. Загалом у 1944 році з Криму вивезли понад 200 000 кримських татар.
Що читати, аби дізнатися більше про Крим, історію та культуру кримських татар? Підготували добірку книг від Аліма Алієва — заступника генерального директора Українського інституту, засновника літературного проєкту «Кримський інжир».
1/8 «Кримський інжир. Куреш / Qirim inciri. Küreş», укладачі Алім Алієв, Анастасія Левкова
Збірка кримських текстів, що розкривають культуру цього півострова і розповідають бентежні й захопливі історії про нього. Антологія є результатом четвертого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» (2021–2022) і містить найкращі твори, подані на конкурс, українською та кримськотатарською мовами.
Ці твори надійшли з різних куточків України та світу, а деякі автори, зокрема перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв, активіст Асан Ахтем перебувають нині за російськими ґратами через надумані абсурдні звинувачення, справжня мета яких — придушити боротьбу за свою землю та свободу.
Поезія та проза, перекладні тексти дадуть змогу широкому колу читачів більше дізнатися про автентичну культуру Криму, ознайомитися з класиками й сучасниками української та кримськотатарської літератур, відкрити для себе історії минувшини та сучасні реалії життя півострова.
2/8 Анастасія Левкова, «За перекопом є земля»
«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.
Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура та українська історія.
На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства — з 1990-х – аж до окупації півострова росією у 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.
3/8 «І народився день», збірка творів
Збірка, названа за оповіданням класика кримськотатарської літератури і просвітника Ісмаїла Гаспринського, містить твори одинадцяти кримськотатарських авторів, що належать до різних історичних епох і літературних стилів: від Ісмаїла Гаспринського до сучасних письменників.
Творчість цих письменників нерозривно пов'язана з Батьківщиною, навіть якщо через лиху долю довелося творити далеко від рідного краю. До цієї збірки увійшли твори, що складають «канон» національної літературної спадщини, а їхніх авторів справедливо вважають виразниками традицій і прагнень кримськотатарського народу.
4/8 Ґульнара Бекірова, «Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки): нарис політичної історії»
Книгу присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу — депортації 1944 року, життю вигнанців на чужині та довгій, важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину.
Детальний виклад історії кримськотатарського національного руху, підкріплений розлогим цитуванням самвидавчої преси кримських татар і традиційно прихильних до їхньої боротьби московських правозахисних видань, добіркою документів, що їх авторка віднайшла в кримських, київських та московських архівах, а також доданим до розвідки інтерв’ю з найвідомішим і найшанованішим учасником цього руху, його загальновизнаним лідером, багатолітнім і багаторазовим радянським політв’язнем Мустафою Джемілєвим (він також написав передмову до книжки), виразно показує, що говорити доводиться водночас про два різноспрямованих опори: опір кримських татар злочинній політиці московської влади та опір злочинної влади справедливим вимогам національного руху. Попри перемогу кримських татар і їхнє повернення на батьківщину чверть століття тому, обидва опори тривають.
5/8 Севгіль Мусаєва, Алім Алієв, «Мустафа Джемілєв. Незламний»
Мустафа Джемілєв є національним лідером кримських татар, символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, величезною репресивною махіною, пройшов радянські тюрми, голодування, залякування — і переміг. Але анексія Криму 2014 року розпочала новий виток випробувань.
Тепер знаний дисидент, правозахисник, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу на міжнародному рівні відстоює права своєї батьківщини. Історія його життя — це історія боротьби кримськотатарського народу. «Мустафа Джемілєв. Незламний» — не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва, які тісно пов'язані одне з одним.
Алім Алієв і Севгіль Мусаєва — українські журналісти кримськотатарського походження. Обоє народилися в Узбекистані. В 1989 року їхні родини змогли повернутися на батьківщину, до Криму. Алім — аналітик і консультант з комунікацій в експертній компанії «Pro.mova». Севгіль — головна редакторка інтернет видання «Українська правда». Cпівзасновники громадської організації «Крим SOS».
6/8 Гюльнара Абдулаєва, «Кримські татари. Від етногенезу до державності»
Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України.
Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.
7/8 Андрій Іванець, «Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917-1918 pp.)»
Видання знайомить читача з діяльністю Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу у процесах революційних трансформацій 1917-1918 pp. Дослідження спирається на широке коло документальних джерел і мемуарів, містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації.
У книжці розкрито процес розгортання та виходу у 1917 р. національного руху на новий щабель розвитку, початок, перебіг і результати Кримськотатарської революції, вищим проявом якої було скликання національних установчих зборів — Курултаю.
8/8 Сергій Громенко, «250 років фальші: російські міфи історії Криму»
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про «КримНаш», що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику російської федерації.
Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари — геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга.
