Культурна пам'ять — це небо, під яким існують всі інші типи пам'яті й способи пам'ятування. Цей термін був винайдений німецьким дослідником, істориком, філософом Яном Ассманом.

Ідентичність — це дуже складне і багатоаспектне поняття. З одного боку, це те, як ми себе сприймаємо, описуємо, вписуємо в групи, у середовище, в якому перебуваємо, як позначаємо себе або як хтось позначає нас

Не існує вичерпного фіксованого списку найважливіших подій та постатей, але ми можемо говорити про ті події й людей, які стали визначальними для української історії та пов'язані з нашим становленням як спільноти.

У контексті розмови про деколонізаційні практики можемо стверджувати, що українське суспільство досягло певних успіхів. Ми на законодавчому рівні визнаємо та засуджуємо факт злочинності й деструктивності імперської політики, її впливу на нашу спільноту.

Терміни «культура пам'яті» й «політика пам'яті» є надзвичайно важливими для розуміння ідентичності. Культура пам'яті — це спосіб пропрацювання, реалізації й дослідження пам'ятання й пам'яті, який обирає та чи інша спільнота.

Термін «місця пам'яті» важливий і в контексті розуміння, що таке ідентичність, і в контексті розуміння, що таке культура й політика пам'яті. Це знакові, символічні для спільноти місця, які нагадують про важливі моменти та роблять нашу пам’ять переконливою, живою й сильною.

Термін «національна пам'ять» відображає смислові історії певної спільноти, які вона оберігає, несе в собі й транслює передусім сама собі, але також і назовні

Термін «травма» походить з давньогрецької мови й перекладається як «рана». Ця метафора допомагає зрозуміти, як варто поводитися з травмованою людиною, суспільною групою або суспільством.

Якщо говорити дуже просто й коротко, то ідентичність — це самосвідомість або самототожність. Це здатність людини усвідомлювати, ким вона є, що представляє, якою є її історія, а також визначати, ким ця людина не є.

І українці, і представники інших народів часто змальовують себе виключно як героїв та жертв. Цей підхід непродуктивний: важливо дивитися на свою історію всебічно, чесно аналізувати події, які відбувалися у минулому.

російська федерація вже багато років використовує певні стереотипи й непроговорені проблеми минулого у своїй пропаганді. росіяни намагаються заперечити українську державність і показати українців у найгіршому світлі: як антисемітів, ксенофобів тощо. Обговорення та аналіз складних подій минулого в українському суспільстві, попри складнощі такого обговорення, працює на зміцнення нашої державності та ідентичності. Про те, чому і як варто це робити, розмірковує Юрій Радченко — кандидат історичних наук, співзасновник та директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Адольф Гітлер і більшість керівництва нацистської партії розглядала Україну як великий колоніальний простір для своєї імперії

Ідентичність караїмів Центрально-Східної Європи у другій половині XIX століття – початку XX століття змінювалась

Євреї живуть поряд з іншими народами на території України вже багато століть. Одна з перших згадок про них — це «Київський лист» X століття

Сучасний підхід до вивчення історії будь-якої країни передбачає дослідження історії всіх етносів, які жили або живуть на цій території

Травма глибоко впливає на формування різних ідентичностей: і етнічних, і соціальних, і релігійних. Психологи почали займатися її вивченням, «trauma studies», ще з 20-х років XX століття.

З початку російсько-української війни й особливо після повномасштабного вторгнення українські художники й художниці у своїх сюжетах почали звертатися до релігійної тематики

Попри те, що ми говоримо про XXI століття як постсекулярне, залишаються художники, які напряму працюють із релігійною тематикою та релігійним мистецтвом

Один із найвідоміших авангардистів Казимир Малевич у своєму програмному тексті «Мистецтво» говорив про те, що ми маємо позбутися всіх зайвих речей, які паплюжили мистецтво і не дозволяли йому проявлятися до кінця.

Релігійне мистецтво в часи Русі відповідало тим релігійним, духовним і мистецьким нормам, які стосувалися всього тодішнього цивілізованого західного світу.