Не існує вичерпного фіксованого списку найважливіших подій та постатей, але ми можемо говорити про ті події й людей, які стали визначальними для української історії та пов'язані з нашим становленням як спільноти.

У контексті розмови про деколонізаційні практики можемо стверджувати, що українське суспільство досягло певних успіхів. Ми на законодавчому рівні визнаємо та засуджуємо факт злочинності й деструктивності імперської політики, її впливу на нашу спільноту.

Терміни «культура пам'яті» й «політика пам'яті» є надзвичайно важливими для розуміння ідентичності. Культура пам'яті — це спосіб пропрацювання, реалізації й дослідження пам'ятання й пам'яті, який обирає та чи інша спільнота.

Термін «місця пам'яті» важливий і в контексті розуміння, що таке ідентичність, і в контексті розуміння, що таке культура й політика пам'яті. Це знакові, символічні для спільноти місця, які нагадують про важливі моменти та роблять нашу пам’ять переконливою, живою й сильною.

Термін «національна пам'ять» відображає смислові історії певної спільноти, які вона оберігає, несе в собі й транслює передусім сама собі, але також і назовні

Термін «травма» походить з давньогрецької мови й перекладається як «рана». Ця метафора допомагає зрозуміти, як варто поводитися з травмованою людиною, суспільною групою або суспільством.

Якщо говорити дуже просто й коротко, то ідентичність — це самосвідомість або самототожність. Це здатність людини усвідомлювати, ким вона є, що представляє, якою є її історія, а також визначати, ким ця людина не є.

На лекції «Ідентичність і травма» говорили про те, чим відрізняється ідентичність особи від колективної ідентичності, як повʼязані між собою памʼять та самоусвідомлення і чому травмовані суспільства можуть мати нездорову ідентичність.