Тетяна Швидченко
Кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна.
Відео з експертом
Як сьогодні працювати з травмою лінгвоциду?
Робота з травмою лінгвоциду передусім передбачає державну політику в цьому питанні. Важливими також є залученість та контроль громадянського суспільства. Те, як працюватиме закон про мову, залежить від кожного та кожної з нас.
Мовне питання: на часі чи ні
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну зросла кількість маніпуляцій на тему мови. Варто розуміти, що питання мови в нашій країні нерозривно пов’язане з історичним контекстом та спробами знищити українців як націю.
Совєтська окупація — апогей лінгвоциду
Якщо в російській імперії заборони української мови лише набирали обертів, то в совєтському союзі інструменти лінгвоциду заходять у саму структуру мови.
Ключові події і документи у політиці лінгвоциду української мови
Політика лінгвоциду щодо української мови тривала століттями: від Переяславської ради 1654-го року та «собирания земель русских» до заборонних указів XIХ століття.
Дискусія «Чому нам потрібна мовна деколонізація та як успішно пройти цей шлях?», 16.04.2024
Під час дискусії говорили про вплив мови на формування ідентичності, взаємозв’язок між мовою та національною безпекою, роль освітньої системи у ставленні до мови та потребу відходити від совєцьких стандартів у її сприйнятті.