Сьогодні ми як ніколи усвідомлюємо необхідність вивчати правдиву історію, українську літературу, нашу культурну спадщину.

В Україні є певні осередки, де зберігають та виконують автентичні народні пісні. Там пісні, обряди, традиції, фестивалі є частиною повсякдення людей, їхньої святкової культури, а не постановчим дійством на сцен

Народні пісні як зразок культурної пам'яті найкраще зберігають і транслюють важливі історичні процеси: оспівують події, змальовують національних героїв, показують побут, календарні та родинні обряди.

У радянський період почалася штучна підміна форм традиційної культури. Це відбувалося через заборону певних обрядів, звичаїв та пісень. радянський уряд також розробляв спеціальні свята, які мали виховати «нову радянську людину» та боротися з українським «буржуазним націоналізмом».

Сьогодні ми особливо відчули, що дуже важливо проживати певні моменти разом. Це важливо не тільки для нашої самоідентифікації: у спільному проживанні моменту є психотерапевтичний ефект

Колоніальна політика в радянському союзі здійснювалася за допомогою всіх наявних форм та способів: через комуністичну партію, силові структури, громадські організації

В усній традиції є дуже багато пісень авторського походження: повстанські, стрілецькі, пісні на вірші поетів, співанки тощо

З початком війни, й особливо з початком повномасштабного вторгнення, інтерес до нашої культурної спадщини зріс не тільки серед дослідників, але і серед громадськості