Відео
Сучасне українське мистецтво: Анна Щербина (Запоріжжя)
Анна Щербина — українська художниця, ілюстраторка, кураторка. Її роботи характеризують типові патерни для регіональної свідомості південного сходу, до якого ми відносимо Запоріжжя.
Сучасне українське мистецтво: Марія Куліковська (Крим)
Марія Куліковська — художниця, перформерка, архітекторка з Криму
Сучасне українське мистецтво: Роман Мінін (Донеччина)
Творчість українського художника Романа Мініна добре відома в Україні та за кордоном
Сучасне українське мистецтво: Стас Волязловський (Херсон)
Стас Волязловський — один із тих митців, про яких можна сказати, що вони найпослідовніше маркують Херсон і херсонську регіональну ідентичність.
Сучасне українське мистецтво: Ута Кільтер (Одеса)
У контексті розмови про культурну та регіональну ідентичність цікавим є приклад Одеси як мультинаціонального міста
Сучасне українське мистецтво: Павло Маков (Харків)
Павло Маков — художник-графік, який народився за межами україни, але зараз мешкає в Харкові та є одним із найяскравіших представників міста
Регіональна ідентичність та етнічне походження: як вони презентуються через мистецтво?
В українське мистецтво зробили внесок митці найрізноманітнішого етнічного походження, адже для мистецтва є важливим не походження, а регіональна самоідентифікація.
Українське мистецтво у 80-ті та в час незалежності: історичний контекст
Якщо порівняти початок і кінець 80-х років, здається, що це дві різні країни
Лекція «Етнічні ідентичності в українському авангарді», 14.05.2024
Під час лекції говорили про українських авангардистів початку ХХ століття, їх місце і значення в контексті розуміння етнічної ідентичності.
Література з «високої полиці» та масова література: що важливіше?
У радянський час масову літературу вважали чимось буржуазним, імперіалістичним, таким, що не потрібне радянській людині — бо радянська людина має читати тільки якісь високі зразки.
Тексти, які треба читати всім
Є тексти, які варто читати всім: незалежно від того, були вони в шкільній програмі чи ні.
Особливості кримськотатарського дисидентського руху: події та персоналії
Кримськотатарський національний рух розпочався майже одразу після смерті Сталіна. Вже з 1953 року здійснювалися спроби реабілітації й повернення кримських татар на історичну батьківщину.
Деколонізаційні процеси в українській освіті
Коли ми говоримо про деколонізацію в освітній галузі, важливими є не лише обсяг матеріалу чи кількість годин, а передусім форма.
Переосмислення радянського минулого і деколонізація
Постколоніальні студії в Україні були ще до розпаду радянського союзу.
Панельна дискусія «Чи можна вважати дисидентський рух початком деколонізації?», 20.03.2024
Під час панельної дискусії говорили про місце і значення дисидентського руху для сучасного покоління українців.
Література як місце пам’яті
Література — «хранитель смислів» у художній версії. Цитати з творів стають нашими гаслами, місцями пам’яті та нагадують про важливі сенси. Вони є тими «гачечками, які дозволяють асоціювати себе саме тут, на цій території.
Втрачені та віднайдені твори української літератури
У шкільному курсі з української літератури за радянських часів не згадувалося багато важливих творів: від Лесі Українки й Тараса Шевченка до творів «Розстріляного відродження», періоду шістдесятництва й інших.
Як уявлення про літературу впливає на ідентичність
Українська література переживала часи, коли читач не мав можливості ознайомитися з великою кількістю важливих текстів.
Лекція «Дисидентське обличчя Сходу та Півдня України», 05.03.2024
На лекції говорили про спадковість національного спротиву в Україні ‒ від УНР і ОУН/УПА до руху шістдесятників.
Заборонена і віднайдена: роздуми про українську культуру
В історії України, зокрема української культури, надзвичайно багато імен були під забороною.