Одним із прикладів успішної комеморативної практики, який створюється на наших очах, є стела на в’їзді у Донецьку область. З 2014 року вона почала перетворюватися на місце, яке стало рідним для волонтерів і військових, для всіх, хто перетинав цей простір, щоб воювати з ворогом і допомагати людям, які там живуть.

Військові з різних підрозділів і бригад залишають на стелі свої написи, наклейки, знамена, їх стає все більше й більше. Це наче своєрідні позначки про самих себе в знак пам’яті того, що «я тут був».

Більше розповідає Антон Лягуша — кандидат історичних наук, академічний директор магістерської програми «Дослідження пам’яті та публічна історія», Київська школа економіки, дослідник The New University in Exile Consortium (New York).