Якщо підсумувати всі визначення релігійної ідентичності, то це поняття можна звести до самототожності, самовизначення у межах релігійної парадигми. Йдеться не тільки про перелік якихось характерних ознак, адже формування ідентичності — постійний процес.

Коли ми говоримо про релігійну ідентичність, то розглядаємо її у двох вимірах: індивідуальному, коли віруюча людина себе визначає, ідентифікує, ототожнює, і колективному — коли певна спільнота вірян людей робить те саме.

Більше про це розповідає Людмила Филипович — докторка філософських наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ, президентка Української асоціації релігієзнавців.